Це було в Києві [Всеволод Зіновійович Нестайко] (fb2)

Всеволод Нестайко
ЦЕ БУЛО В КИЄВІ
ОПОВІДАННЯ МИХАЙЛА ПЕТРОВИЧА
– Що! Не вилізу?! Хоч зараз! – Мишко мотнув головою, рвучко повернувся і рішуче попрямував до пожежної драбини.
– Та кинь, Мишко, не вигадуй! – намагався зупинити його Ігор. – Звісно, вилізеш. Та кому це треба…
Мишко не звертав на його слова жодної уваги.
Будинок, в якому жили Мишко, Толя, Ігор і Женя, був шестиповерховий, старовинний, з вузькими довгастими вікнами і чудернацькими ліпними прикрасами. З подвір’я по глухій стіні тяглася вгору пожежна драбина. Вона складалася з товстих залізних скоб, вбитих у стіну, і здалеку нагадувала велетенського смугастого змія. Перша скоба була досить високо від землі, і дотягтися до неї Мишко не міг.
– Підсади! – крикнув він Толі, що був найвищий за всіх хлопців у дворі.
– А може, не треба, – непевно промовив Толя. – Справді, чого лізти. Хай Женька с ...