Майдель Эдуард [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

В. Майдель (1874-1879).

ВИВЧАВ КЛІМАТ КОРЕЇ, з статті Г. Смирнова «Дослідник затоки Петра Великого, Японського

і Охотського морів»

Е. Майдель був начальником телеграфних і метеорологічних станцій в портах Східного океану і

виконувачем метеорологічних спостережень у Владивостоку. У 1876 виконав зимове

промірювання в Амурській затоці. У 1879 р. займався описом узбережжя Японського моря між

Миколаєвськом-на-Амурі і Владивостоком, дослідженнями гідрографії в Амурському лимані і

Татарській протоці.

Ходячи на транспорті «Японець», кліпері «Абрек», шхуні «Схід» і пароплаві «Батрак»,

досліджував течії в Японському морі, Цусімську течію і течії в протоці Лаперуза, виконав зимове

промірювання р. Суйфун, вивчав мусонний клімат Далекого Сходу, клімат Кореї і Жовтого моря, припливно-відпливні явища, магнітні аномалії, провів перші точні магнітні визначення на берегах

Японського моря.

Під його керівництвом закінчено картографування затоки Петра Великого.

ЛОЦІЯ ДЛЯ КИТАЙСЬКИХ МОРІВ, з статті Х. Тіма «Критика Абакуса на підставі архівних

матеріалів і інших маловідомих документів»

Вихід Росії до Тихого океану вимагав оперативного забезпечення човнів хорошими довідниками.

Ось чому рекомендації для плавання в регіоні, не чекаючи виходу в світ «Керівництва для

плавання з Кронштадта до Владивостока і назад» (робота над яким продовжувалася до 1908 р.), були викладені в самостійному документі «Матеріали для лоції Китайських морів» (СПБ:

Друкарня Імператорської Академії наук, 1902). Маючи на руках цю працю барона Е. Майделя, вже

можна сміливо йти в Чемульпо.

ВІДКРИВ НЕВІДОМУ ДОТИ ТЕЧІЮ, з розвідки В. Демидова «Історія досліджень» на

esimo.oceanography.ru

Менш відомі статті доктора А. Зуєва і, особливо, барона Е. В. Майделя. Останній відкрив холодну

Крильонську течію з Охотського моря і задовго до С. О. Макарова досліджував зв’язок стоку

Амура і холодної течії уздовж континентального морського берега.

На схемі, заснованій на спостереженнях за дрейфом судів, з’явилися нові течії.

«ЧЕРВОНИЙ ЦВЯХ» В ІСТОРІЮ ГІДРОГРАФІЇ, з кореспонденції К. Померанця «Чи не стати

будинку погоди музеєм?»

«Санкт-петербурзькі відомості» повідомили про тривалий ремонт Музею Арктики і Антарктики, який займає з 8 січня 1937 року приміщення Нікольської церкви. Якісь там проблеми з

фінансуванням... Газета пропонує подумати про зведення нової будівлі для унікального музею, хоча й не вірить, що таке може статися в осяжному майбутньому...

Дозволимо собі виступити з пропозицією: об’єднаному полярно-метеорологічному музею вельми

личило б розташуватися на 23-ій лінії. Будівля ця зведена в травні 1849 року спеціально для

Головної фізичної обсерваторії (ГФО) – метеорологічного центру Росії...

...Тут 1 січня 1872 року Е. В. Майдель, гідрограф, лейтенант флоту, прикомандирований до ГФО

військово-морським міністерством, за допомогою писаря Зіміхова і копіювальника, котрий

залишився невідомим, підготували перший в Росії прогноз погоди. Тут складалися попередження

про шторми і повені, які виправдовувалися повністю або принаймні на 80 – 90 відсотків.

Тут метеорологи самовіддано працювали в страшну блокадну зиму 1941-1942 рр., видавали

прогнози для Дороги життя, вмирали на своїх робочих місцях. Тут виконано немало передових

досліджень з метеорології – найважчої з наук про неживу природу.

На превеликий жаль, на стінах будинку немає навіть найскромнішої пам’ятної дошки. Будівля не

внесена в зведення пам’ятників архітектури й історії Петербургу, оскільки ...не перебуває під

державною охороною (для порівняння: занепала недіюча водонапірна башта заводу «Червоний

цвяхар», що знаходиться по сусідству, в це зведення внесена).