Куинджи Архип [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
Багато років тому я, тоді ще курсант військового училища, довго стояв у Київській картинній
галереї біля єдиної виставленої там картини А. Куїнджі – «Місячна ніч на Дніпрі». Я не просто
зачепився поглядом за неї – від її незвичайної краси моя душа оніміла від захвату. Дивовижні
барви випромінювали спокій і душевну злагоду. То були хвилини справжнього раювання.
Відтоді ось уже три десятиріччя я збираю матеріали про життя і творчість цього видатного
художника. На жаль, їх небагато. Складається враження, що Україна відмовилася від свого сина, а
може, то й не Україна, а люди сталінського вишколу, для яких пріоритетними були передусім
російські інтереси.
А взагалі, звідки люди могли знати Куїнджі? В картинних галереях його роботи довгі роки майже
не виставлялися. У багатотомній «Українській радянській енциклопедії», виданій у 60-ті роки,
прізвище Куїнджі взагалі відсутнє: наче його й не було на світі. В «Радянському
енциклопедичному словнику» уже намітився прогрес: тут Куїнджі присвячено 6,5 рядків. Таке ж
неподобство бачимо і в інших спеціалізованих виданнях.
...Коли він став відомим художником, почалося перетягання каната. Щоправда, Україна через
свою інертність не вельми й тягнула, отож Росія відразу привласнила його могутній геній,
примусивши працювати на свій авторитет.
Що ж до Архипа Куїнджі, то він навчався в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Ну й що? А
якби він навчався, припустімо, в Німеччині і прожив там частину життя, то що – ми б сьогодні
вважали його німцем?
ВИ ПИШЕТЕ ПРИРОДУ КРІЗЬ КОЛЬОРОВЕ СКЕЛЬЦЕ, бувальщина
1. Відомий художник В. Д. Орловський недосипав, недоїдав, намагаючись зрозуміти, як Куїнджі
досягає такої ілюзії світла і загального тону картини. Якось він тріумфально покликав останнього
в майстерню, підвів до вікна і подав зелене скло:
– Дивіться! – вимовив він таємниче.
– Це?.. Що таке? – дивувався Куїнджі. – Зелене скло? То що ж? Де секрет, в чому?
– Не хитруйте, – виразно кипів Орловський. – Ви пишете природу крізь кольорове скельце?!!
– Ха! Ха! ха, ха, ха! Ха! – відповідав Куїнджі. – Ой, не можу... Ха! Ха!
– А це ось: жовтогаряче, блакитне, червоне... Так?!... – шепотів Орловський.
Куїнджі у відповідь продовжував реготати.
2. Коли Д. Менделєєв зібрав у своєму фізичному кабінеті на університетському дворі художників-
передвижників і запропонував їм прилад для виміру чутливості ока до найменших нюансів тонів.
Куїнджі побив рекорд чутливості до ідеальних точностей!
Последние комментарии
9 часов 57 минут назад
17 часов 57 минут назад
1 день 8 часов назад
1 день 12 часов назад
1 день 12 часов назад
1 день 12 часов назад