Драгоманов Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

український політичний діяч, і Ольга – українська письменниця й діячка. Господарством

клопочеться мати, а батько все за книжками, хіба що мати попросить поїхати глянути, чи добре з

сіном пораються – тоді він їде за дві версти на хутір і дітей бере з собою.

Двірська челядь, гадяцька людність, оточує дітей, українська пісня, приказка, народна

обрядовість. Любили розповідати сни, розгадувати їх. Мати мала гарний голос, співала, коли

вишивала.

Батько сам учив дітей, прищеплював їм гарні смаки.

Батькові завдячують Михайло Драгоманов і Олена Пчілка за широту своїх поглядів, розвинені

інтелектуальні інтереси, свободолюбство, гуманізм.

…Підростали діти. Леся 18-ох років була відомою поеткою, але всіх журила поганим здоров’ям.

Михайло був жвавий, вродливий, талановитий. „Яскравий» – написала про нього в спогадах

сестра Ольга. Веселі талановиті діти змішуються з гуртом талановитих гостей: починаються

літературні ігри, конкурси.

Задається певна тема, і всі присутні пишуть твір – вірш чи прозу; підписують псевдонімом. Потім

Ольга Петрівна вголос читає, а присутні ставлять плюси, щоб згодом вибрати переможця.

Траплялось і так, що люди, які ніколи нічого не писали, здобували в цих конкурсах перемогу над

відомими письменниками. Так одного разу майбутня лікарка і ніяка ще письменниця дістала

першу премію за оповідання на тему „Вона». А за вірш одного разу дістав перше місце брат Лесі

Михайло, а не вона, майбутня геніальна поетка.

Любили музику. Леся грала Шопена, Бетховена. Оксана, як підросла, теж грала класиків, а тітки,

згадуючи молодість, грали старовинні мазурки й вальси.

ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЯКОБІНЕЦЬ, з реферату П. Скрипки «Олена Пчілка»

Петро Якимович був високоосвіченою людиною, мав неабиякий літературний хист – публікував

оповідання, вірші та переклади французьких романтиків Ламартіна, Шатобріана, Леконта де Ліля

в російських журналах та альманахах, що свідчило про «родову зав’язку» письменницького

таланту його дітей, зокрема Михайла та Ольги.

Повернувшись з Петербурга на батьківщину з ідеями, що були сумішшю християнства з

філософією XVIII ст. та якобінства з демократичним цезаризмом,

Пристрасть до читання і політики перейшла від батька до дітей, які за його вказівкою

перечитували всі книги з його бібліотеки, де переважали історичні твори.