Иоффе Абрам [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

мінімум не завжди абсолютний.

Є атоми недобудовані – радіоактивні атоми, де можна провести подальше зменшення. Якщо узяти

чотири атоми водню, з’єднати їх ядра з двома електронами, а два залишити, то вийде атом гелію –

і тоді звільниться величезна кількість енергії. Якби ми таким чином уміли перетворювати водень

на гелій, то це б стало великим джерелом енергії. Тим джерелом, за допомогою якого ми

одержуємо радіацію з світового простору.

Однак поки це ще не досягнуто.

ВРАЖАЮЧА ІНТУЇЦІЯ, з статті Л. Анатичука «Лебедина пісня академіка Іоффе»

У 1951 році Іоффе був звільнений з посади директора фізико-технічного інституту. Проте це його

не зломило. Він починає все спочатку, з маленької лабораторії в непристосованому приміщенні з

п’ятьма співробітниками до її перетворення на всесвітньо відомий Інститут напівпровідників, де

головне місце займала термоелектрика.

За короткий час під керівництвом Іоффе були створені і знайшли широке застосування

термоелектричні джерела енергії і численні прилади термоелектричного охолоджування.

Діяльність Інституту напівпровідників сприяла їх широкому застосуванню в електроніці,

радіозв’язку, медицині, приладобудуванні, космічній і військовій техніці, в побуті.

З термоелектрики Іоффе написав низку книг, перекладених багатьма мовами світу. Вони

стимулювали розвиток цього напряму в багатьох країнах. Таким чином, і останнє десятиліття

життя Іоффе здобуло йому широкої популярності і світового авторитету.

...І хоча багато які з його ідей носили інтуїтивний характер, правильність передбачень нерідко

була вражаючою. Найважливіші роботи з термоелектрики тоді були засекречені, тому за кордоном

такі дослідження проводилися незалежно і пізніше.

ПІДПАВ ПІД ВПЛИВ ІДЕАЛІЗМУ, з статті О. Максимова «Про філософські погляди академіка

В. Ф. Міткевича і про шляхи розвитку радянської фізики» в журналі «Під прапором марксизму» за

липень 1937 р.

Особливої уваги заслуговує також та обставина, що ті радянські фізики, хто підпав під вплив

ідеалізму, складають компактну групу (Френкель, Тамм, Фок, Бронштейн, Шпільрейн, ...А. Ф.

Іоффе та С. І. Вавилов й деякі інші).

...Вчений СРСР, котрий підпав під вплив буржуазної ідеології ... може за наполегливого

відстоювання своїх помилкових поглядів стати рупором ворожих СРСР сил і зімкнутися з

контрреволюційними елементами.

БЕЗРІДНИЙ КОСМОПОЛІТ, з виступу В. Кессених на засіданні оргкомітету з підготовки

Всесоюзної наради фізиків 1949 р.

Нинішній академік-секретар відділення фізико-математичних наук А. Ф. Іоффе винний в

заступництві груп, які боролися проти справжньої участі радянських фізиків в соціалістичному

будівництві, і в заохоченні неправильного відбору і виховання нових кадрів фізиків і в щедрій

роздачі свідомо помилкових обіцянок ... котрі відволікали радянську фізику від най швидшої і

найповнішої реалізації відкритих її можливостей.

...Роль його стала роллю безрідного космополіта, який на радянському ґрунті має блискучі умови

для розвитку своїх здібностей, своєї школи і який направив значну частину того, що давалося

йому в руки радянським народом, не на користь радянського народу, який привів до

заморожування, вихолощення значної кількості зусиль, що сюди були направлені.

НЕ ЗАСВОЇВ ВКАЗІВОК СТАЛІНА, з розвідки О. Соніна «Чорні дні академіка Іоффе»

Нападки на Абрама Федоровича Іоффе почалися ще в 30-х роках. Тоді як, втім, і після війни, група

філософів, яка сповідувала ортодоксальний діалектичний матеріалізм, разом з фізиками, котрі

столи на позиціях класичної науки, боролася проти так званого фізичного ідеалізму. Насправді ж

це була спроба дискредитувати гносеологічні висновки нової фізики, які не укладалися в рамки

марксистської філософії.

...Відповідь ... дав Іоффе. Він аргументовано показав, що група Міткевича-Максимова в своєму

невизнанні нової фізики сходиться з найреакційнішими колами західних учених. Вона оголошує

«весь діалектичний хід розвитку сучасної фізики і досягнутий на його основі синтез хвилевої

механіки суцільним ідеалізмом, а всіх радянських фізиків – раболіпними імітаторами Заходу. Це

негідний наклеп, і його не можна залишати без відповіді. Адже, закреслюючи теоретичну фізику

Фока, Френкеля, Тамма, Мандельштама, Ландау та їх учнів, ми викреслимо без залишку всю