1984 [Джордж Орвелл] (fb2) читать постранично, страница - 127

є епізод, в якому Орвелл, розпачливо прагнучи створити журналістський «шедевр», протягом цілого полудня випивав в одному з пабів північного Лондона, а потім п’яний як чіп вийшов на вулицю, щоб його заарештували. Орвелла затримали на сорок вісім годин і тримали в Бертнелському поліційному відділку за звинуваченням у пияцтві, оштрафувавши на шість шилінгів (ЗО пенсів). Як і в Міністерстві Любові, поліція не дотримувалася належних санітарних умов. «Кілька людей користувалися унітазом, який немилосердно смердів у такому малому приміщенні, тим більше, що його кришка була зламана й не закривалася».

(обратно)

26

Бамстед! — проревів голос. — Двадцять сім тринадцять, Бамстед Дж.! Згадка про перебування Орвелла в Саутволді в 1930-х роках. Джек Бамстед був сином місцевого бакалійника, чия крамниця стояла навпроти дому Орвеллових батьків, і з її горішнього вікна члени Бамстедової родини літніми вечорами чули клацання друкарської машинки Орвелла.

(обратно)

27

У будівлі Бі-Бі-Сі на Оксфорд-стрит, 200 була кімната 101.

(обратно)

28

Він мав вигляд лікаря чи навіть священика... У кількох місцях «1984» Орвелл натякає, що взаємини між О’Браєном і Вінстоном — це, по суті, взаємини між учителем і учнем. Тому не один критик відзначав зв’язок між есеєм Орвелла «Такою, такою була радість», який був єдиний раз опублікований у Partisan Review 1952 року і який у Великобританії більше не друкували, розцінюючи його як наклепницький. Тут, обговорюючи свою ранню освіту у престижній підготовчій школі Святого Кипріяна, поблизу Ісберна, в Сасексі, Орвелл порівнював порядки у тому закладі з поліційною державою, в якій брудну роботу виконували шпигуни директора. Про директора, містера Вілкса, він написав: «Самбо мав необмежену владу: природно, що скрізь були його агенти».

Достоту невідомо, коли був написаний есей «Такою, такою була радість»: жінка, яка в середині 40-х років виконувала обов’язки Орвеллової секретарки, пам’ятає, як вона переписувала рукопис на чистовик. Але ймовірно, що значну частину цього твору Орвелл створив, коли він або обмірковував, або вже активно писав «1984». Проте було б помилкою сприймати опис Орвеллом тоталітарної свідомості, як всього-на-всього проекцію його негативного дитячого досвіду на доросле життя, або ж навпаки — вважати, що дорослі погляди Орвелла на авторитарний уклад життя заохотили його до спогадів про своє дитинство. З іншого боку, зв’язок між есеєм і романом підтверджує, що Орвелл обдумував їх приблизно в той самий час.

(обратно)

29

Соліпсизм (лат. solus ipse — тільки сам) — філософсько-світоглядна концепція, за якою зовнішній світ і всі його прояви розглядаються виключно як породження свідомості (прим. ред.).

(обратно)

30

Якщо ви людина, Вінстоне, то ви остання людина. Однією із перших робочих назв «1984» була «Остання Людина в Європі».

(обратно)

31

Складені слова, такі як мовопис, трапляються й у словнику А, але там вони є лише зручними скороченнями і позбавлені ідеологічного забарвлення.

(обратно)

32

Російський поет, літературний критик, літературознавець і перекладач, який після Жовтневої революції емігрував до Англії (прим. ред.).

(обратно)