Джерела [Ігор Маркович Росоховатський] (fb2) читать постранично, страница - 2
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя (14) »
IV
— Артист Вiктор Марчук пiсля невдалого стрибка бiльше не виступає. — А в цирку працює? — Нi, рiшуче вiдмовився. — Конфлiкт? — Справа не в тому. Розумiєте, товаришу слiдчий, вибачте, не знаю, як вас е-е-е… Павло Юхимович? Так ось, Павле Юхимовичу, артист Марчук… як би вам сказати? Вiн став калiкою… — За моїми даними, у Марчука не було травми. — Крiм психiчної. — I… — I вона виявилася невилiковною.V
Слiдчий Павло Юхимович Трофиновський зовнi мало вирiзнявся серед своїх колег: середнiй зрiст, стрункий, з пружною ходою, з правильними рисами обличчя, прямим римським носом, енергiйним з ямочкою пiдборiддям, з чiтко окресленими повнуватими губами. Але iнодi його губи трохи розкривалися i застигали, а в широко поставлених свiтлих очах з'являлася вiдчуженiсть, яку малознайомi жiнки приймали за ознаку мрiйливостi. Однак колеги знали: «Паша моделює ситуацiї» або «Трофиновський взяв слiд». Павло Юхимович у свої тридцять шiсть рокiв мав двi урядовi нагороди. Його вiршi вряди-годи публiкувалися в московських журналах. У слiдчому вiддiлi вважалося, що йому притаманна розвинена iнтуїцiя, тож йому i доручили вести цю «дивну справу». Павло Юхимович вiдсунув папку, вiдкинувся на спинку стiльця, прикрив очi, сортуючи в уявi описи рiзних подiй: балерина Борисенко пiд час спектаклю пошкодила ногу, боксер Пiнчерський в тренувальних боях зазнав пiдряд три поразки вiд значно слабших супротивникiв. I ось тепер — випадок з канатохiдцем Марчуком… Важко згадувати, яким побачив його Павло Юхимович в останню зустрiч. Губи тремтять, очi блукають. Здавалося, Марчук на когось чекає i до вiдчаю боїться, якби цей «хтось» не прийшов. Тiльки згодом Трофиновський збагнув, що хворий боїться своєї пам'ятi. Всi його вiдповiдi зводилися до незрозумiлого бурмотiння: «Звичайний профогляд — кров'яний тиск, пульс, прослухав легенi, перевiрив реакцiю м'язiв…» «Професора» вiн пам'ятає погано: «Невисокий, худорлявий, з запалими очима, говорить швидко, ковтаючи закiнчення слiв». Однак у клiнiцi, яка обслуговує цирк, нiкого схожого не виявилось. А тим часом у всiх потерпiлих побував такий же «професор» з невеликим апаратом у чорнiй валiзцi. Говорив, начебто прислали з полiклiнiки для звичайного профогляду. Аналiзуючи свiдчення, Трофиновський нетерпляче поглядав на годинника. Нарештi в дверi постукали. Прийшла Тетяна Марчук… Вiн бачив її до цього тiльки один раз, пiсля драматичної подiї в цирку. Тодi вона мала кращий вигляд, хоч i була налякана. А зараз поглибилися скорботнi складочки бiля рота, очi схожi на сторожких звiрят. «Кого вона боїться?» — подумав слiдчий i засумнiвався в своїх скороспiлих висновках. — Добрий день, Тетяно Львiвно, радий, що не забули про моє прохання. Худенькi плечики Тетяни здригнулися: — Як можна забути? Справа у нас з вами спiльна… — Попрошу вас ще раз пригадати обставини, якi передували… вiн затнувся, — випадковi з вашим братом. Розкажiть i якомога докладнiше про людину з апаратом, котра приходила до Вiктора Львовича. — Це пiд час профогляду? — Так принаймнi говорив ваш брат. Вiктор Львович запевняє, що ви знаєте цього… «професора», — вiн вас лiкував. — Нi, нi, не знаю нiякого такого професора! «Кажучи це, вона поквапливо вiдвела очi. Чому?» — Ви домовилися з братом, що прийдете на виставу? — Так. Вiн залишив для мене перепустку в адмiнiстратора. — Брат не згадував про медичний профогляд перед виступом? — Лiкарi часто перевiряли його. Подвiйне сальто — окраса програми, ви ж знаєте. — Але цього разу його обстежував новий лiкар. Цю людину нiхто в цирку ранiше не бачив. — На вашу думку, той невiдомий з'явився з намiром занапастити мого брата? — У тiєї людини був з собою якийсь апарат, — слiдчий силкувався спрямувати розмову в потрiбне йому русло. — Ви вважаєте, що цим апаратом вiн збив Вiтю з- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя (14) »
Последние комментарии
1 час 3 минут назад
1 час 7 минут назад
6 часов 28 минут назад
1 день 18 часов назад
2 дней 2 часов назад
2 дней 16 часов назад