Зламані янголи [Ричард К. Морґан] (fb2) читать постранично, страница - 3

сумніву, нетривалого, хоч триста разів була спокусливою, та, якщо мене найближчим часом у реальному часі потягнуть назад у бій, мабуть, краще не втрачати спритності. До того ж я не був певен, що командування Клину дозволить мені надто сильно щось розтягувати. Пара місяців відлюдницького байдикування серед такої природної краси неодмінно мала згубно вплинути на інтерес до безладної різанини.

— Ось ваше житло, — сказала жінка, показуючи рукою. — Якщо бажаєте, попросіть про зміни.

Простеживши за її рукою, я дійшов поглядом до кінця довгого галькового пляжу, де стояла двоповерхова споруда зі скла і дерева під схожими на крила мартина кроквами.

— Наче незле, — в мені заворушилися непевні паростки сексуального інтересу. — Ви маєте бути моїм міжособистісним ідеалом?

Жінка знову хитнула головою.

— Я — внутрішньоформатний службовий конструкт для огляду систем Першого Клину, а моя зовнішність скопійована з підполковника Лусії Матаран з Головного командування Протекторату.

— З таким волоссям? Ви жартуєте.

— Я маю свободу рішень у певних сферах. Ви бажаєте, щоб я згенерувала для вас міжособистісний ідеал?

Це, як і пропозиція перейти на високошвидкісний формат, спокушало. Але після шести тижнів у товаристві крикливих, категоричних командос Клину мені понад усе хотілося побути на самоті.

— Я над цим подумаю. Щось іще?

— Вам надійшов запис інструктажу від Айзека Каррери. Бажаєте зберегти його в будинку?

— Ні. Відтворіть його тут. Якщо мені знадобиться щось іще, я вас викличу.

— Як хочете.

Жінка-конструкт схилила голову й різко зникла. На її місці матеріалізувалася чоловіча постать у чорному парадному однострої Клину. Коротко підстрижене чорне волосся з сивиною, зморшкувате аристократичне обличчя, чиї темні очі й обвітрені риси чомусь водночас виражали суворість і розуміння, а під формою — тіло офіцера, який не покинув поля бою через високе звання. Айзек Каррера, відзначений нагородами колишній капітан вакуумних сил, а згодом — засновник найгрізнішого найманого війська у Протектораті. Зразковий боєць, командир і тактик. Часом, коли іншого вибору не залишалося, компетентний політик.

— Здрастуйте, лейтенанте Ковач. Вибачте, що це — лише запис, але після Івенфоллу ми опинилися в кепському становищі, і часу на встановлення зв’язку не було. Згідно з медичним висновком, ваш чохол можна полагодити приблизно за десять днів, тож ми в цьому випадку не будемо звертатися до банку клонів. Я хочу, щоб ви повернулися на Північний рубіж якомога швидше, але, правду кажучи, ми були змушені тимчасово припинити там бойові дії, і без вас зможуть обійтися пару тижнів. До цього запису додається оперативне зведення з інформацією про втрати, понесені в ході останньої атаки. Я був би радий, якби ви проглянули його у віртуалі, скористалися своєю знаменитою інтуїцією посланця. Бог свідок, ми там потребуємо свіжих ідей. Загалом, здобувши території Рубежу, ми досягнемо однієї з дев’яти основних цілей, необхідних для того, щоб цей конфлікт…

Я вже заворушився — пішов уздовж причалу, а тоді піднявся положистим берегом до найближчих пагорбів. Небо далі було затягнуте кудлатими хмарами, але недостатньо темне, щоб у надмор’ї почалася буря. Виглядало на те, що коли я видеруся досить високо, мені відкриється чудовий вид на всю затоку.

За мною стих на вітрі Каррерин голос: я залишив проекцію на причалі, де вона зверталася до порожнечі та ще, може, до тюленів — якщо, звісно, припустити, що в них не було кращих занять, ніж її слухати.

Розділ другий

Врешті-решт мене протримали у спокої менше тижня.

Я мало що пропустив. Піді мною вирували й розривалися на поверхні північної півкулі Санкції-IV хмари, обливаючи дощем чоловіків і жінок, які вбивали одне одного внизу. Жінка-конструкт регулярно заходила до будинку й розповідала мені в подробицях найцікавіші новини. Союзники Кемпа з-за меж планети марно намагалися прорвати блокаду Протекторату, поплатившись парочкою міжпланетних транспортних засобів. Невідомо звідки прорвався рій розумніших, ніж зазвичай, бомб-мародерів і випарував дредноут Протекторату. Урядові сили у тропіках утримували свої позиції, тим часом як на північному сході Клин та інші наймані формування відступали перед елітною президентською гвардією Кемпа. Продовжував тліти Івенфолл.

Як я вже казав, я мало що пропустив.

Прокинувшись у камері перечохлення, я весь, з голови до п’ят, сяяв благополуччям. Здебільшого річ була у хімії: у військових шпиталях чохли, що видужували, безпосередньо перед завантаженням накачували чимось кайфовим. Це в них як вечірка на честь повернення додому, і від них людина почувається так, ніби може виграти цю грану війну самотужки, якщо її тільки напустити на поганих хлопців. Ефект, безперечно, корисний. Але в мені поряд із цим патріотичним коктейлем також плавало просте задоволення від власної тілесної цілісності та наявності --">