Артеміс Фаул. Зрада Опал [Йон Колфер] (fb2) читать постранично, страница - 2

банду гоблінів, коли ті намагалися захопити Небесне місто. Опал загрожувало довічне ув’язнення. Якби вона вийшла із коми, в яку упала, коли Холлі Шорт утрутилася в її плани.

Майже цілий рік Опал Кобой провела в особливо­му відділі клініки Дж. Аргона, не реагуючи на зусилля знахарів, що намагалися повернути її до життя. За весь цей час вона не сказала жодного слова, не з’їла ані крихти і не зреагувала на жоден стимул. Спершу влада ставилася до цього з підозрою. Вони заявляли, що це гра. Кобой удає коматозний стан, щоб уникну­ти ув’язнення. Але через кілька місяців здалися на­віть найскептичніші спеціалісти. Ніхто не може вдавати кому цілий рік. Такий ельф просто боже­вільний...

ГЛАВА 1: БОЖЕВІЛЬНА

Клініка Дж. Аргона, Небесне місто, ельфи, за три місяці до того

КЛІНІКА Дж. Аргона — не держав­на лікарня. Лікуватися безкоштовно там не можна. Аргон і його команда психо­логів займалися лише тими ельфами, хто міг собі таке дозволити. Серед усіх заможних па­цієнтів клініки Опал була унікальною. Майже рік тому вона заснувала для себе фонд, на випадок, якщо збожеволіє і доведеться проходити лікування. Ро­зумний хід. Якщо Опал цього б не зробила, її родина напевне звернулася б до дешевшого закладу. Не ска­зати, що заклад мав би якесь значення для Кобой, яка провела останній рік під наглядом лікарів, які перевіряли її реакцію. Лікар Аргон сумнівався, що Опал помітила б троля, що бив би себе в груди пря­мо навпроти неї.

Але фонд — не єдине свідоцтво унікальності Опал. Кобой — така пацієнтка, що у всіх на вустах. Після спроби гоблінської тріади Б’ва Келл захопити владу ім’я Опал Кобой згадували по всьому світі. Піксі-мільярдерка вступила в змову з офіцером ЛЕП у відставці Брайаром Каджоном і фінансово підтри­мувала війну в Небесному місті. Кобой зрадила своїх родичів, а тепер її зрадив власний розум.

Останні шість місяців перебування Кобой у кліні­ці журналісти обложили двері її палати, вимагаючи звіту про кожен її рух. ЛЕП цілодобово чергувала біля дверей, і всі в лікарні звикли до постійних пере­вірок і сурових поглядів. Пільг не мав ніхто. Навіть у доктора Аргона час від часу брали зразки ДНК, аби впевнитися, що він саме той, за кого себе видає. Ри­зикувати з Кобой ЛЕП не хотіли. Якщо вона втече з Аргонової клініки, над ними не лише сміятимуться всі ельфи, але й на свободі опиниться дуже небезпеч­ний злочинець.

Але час спливав, щоранку біля дверей було дедалі менше камер. Урешті-решт, скільки можна сидіти, коли не відбувається нічого цікавішого за пускання слини? Поступово кількість чергових ЛЕП знизили з дюжини до шести, і врешті-решт на зміні лишився тільки один охоронець. Куди дінеться Опал Кобой? Так думали впливові особи. За нею стежило з деся­ток камер двадцять чотири години на добу. Під шкі­ру передпліччя їй вживили спеціальний чіп, що будь-якої хвилини допоможе повернутися в сон, ДНК перевіряють чотири рази на день. Навіть якщо хтось допоможе Опал вибратися з палати, що він з нею робитиме? Піксі сама на ногах не втримається, і всі датчики показують, що мозкова активність у неї ледь відхиляється від прямої лінії.

Отже, зрозуміло, що доктор Аргон дуже пишався своєю пацієнткою і частенько згадував її ім’я на зва­них вечірках. Відколи в клініку привезли Опал Ко­бой, у світі стало дуже модним мати родичів у тера­певтичному відділку. Майже кожна родина зі списку заможних віднайшла на горищі якогось божевільно­го дядька. І тепер цей божевільний дядько отримав найкращий догляд у розкішній клініці.

Якби ж то кожен ельф у клініці був таким слухня­ним, як Опал Кобой! Усе, що їй було потрібно,— кіль­ка внутрішньовенних трубок і монітор, а це з верхом оплачувалося її внесками у фонд за перші шість міся­ців. Доктор Аргон гаряче сподівався, що маленька Опал ніколи не отямиться. Бо якщо отямиться, ЛЕП потягнуть її до суду. А щойно Опал переведуть до в’язниці, її рахунки заморозять, у тому числі і фонд у клініці. Ні, чим довше триває сон Опал, тим краще для всіх, особливо для неї. Тому що через тонкий череп і великий розмір мозку піксі дуже вразливі до деяких захворювань, як-от кататонія, амнезія і нарколепсія. Тож цілком можливо, що її кома триватиме кілька десятиліть. А навіть якщо вона і прийде до тями, дуже вірогідно, що її пам’ять лишиться замкне­ною в якомусь ящичку величезного мозку піксі.

Доктор Дж. Аргон щовечора проводив обхід. Він уже не часто власноруч проводив процедури, але вважав, що персонал має відчувати його присут­ність. Якщо інші лікарі знатимуть, що Джербал Ар­гон тримає руку на пульсі, то скоріше за все вони і своїх рук з пульсу не знімуть.

Аргон завжди лишав Опал наостанок. Він заспо­коювався, коли бачив, як маленька піксі спить, під­ключена до системи. Дуже часто в кінці робочого дня він навіть заздрив Опаловому існуванню. Коли піксі не змогла витримати перевантаження, її мозок про­сто вимкнувся, лишилися тільки життєво важливі функції. Вона дихала, час від часу