Під тихими вербами [Борис Дмитрович Грінченко] (fb2)

ЧАСТИНА ПЕРША
Наступає чор­на хма­ра,
А дру­гая си­ня…
Народна пiс­ня
I. ЧОРНА ХМАРА
Минув уже чет­вер­тий рiк, вiд­ко­ли Де­нис Си­ва­шен­ко вiд­дi­лив­ся вiд батька й вiд Зiнька, мен­шо­го бра­та… за­раз пiс­ля то­го, як се­ре­дульшо­го бра­та Ро­ма­на зас­ла­но на Си­бiр. По­га­на це бу­ла iс­то­рiя!.. Роз­ле­да­щiв­ши Ро­ман у сол­да­тах, не хо­тiв до­ма нi­чо­го ро­би­ти, пос­ва­рив­ся з батьком та з Де­ни­сом, прис­тав, пi­шов­ши в го­род, до зло­дiй­сько­го то­ва­рист­ва, во­див ко­нi, пiй­мав­ся, суд­же­но йо­го й зас­ла­но на Си­бiр. Де­ни­со­вi це не пош­ко­ди­ло, бо раз, що йо­му з батькiв­щи­ни бiльше при­па­ло, а дру­ге - всi зна­ли, що вiн сам i впiй­мав Ро­ма­на, i ви­ка­зу­вав на йо­го, то нi­ко­му й на дум­ку не спа­да­ло ви­би­ва­ти йо­му очi Ро­ма­ном… хоч во­но та­ки й по­га­но, як лю­ди ...