Родзянко Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
РОДЗЯНКО Михайло Володимирович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Політичний діяч.
З дворянської родини.
Народився 9 (21) лютого1859 р. в батьківському маєтку, розташованому в Новомосковському
повіті Катеринославської губернії Російської імперії (нині – Новомосковський район
Дніпропетровської області України).
Помер 24 січня 1924 р. в м. Бєлграді Королівства сербів, хорватів і словенців (нині – столиця
Республіки Сербія). Похований на місцевому цвинтарі.
Закінчив Пажеський корпус (1878).
Служив в кавалергардському полку, вийшовши у відставку в чині генерал-майора (1878-1882), був
почесним мировим суддею Новомосковського повіту Катеринославської губернії (1883-1885),
повітовим проводирем дворянства (1886-1891), головою Катеринославської земської управи (1900-
1906), членом Державної Ради Російської імперії від Катеринославського земства (1906-1907).
Голова Державної Думи Російської імперії (1911-1917).
Після перемоги Лютневої революції – голова Тимчасового комітету Державної Думи Російської
імперії (1917). У цьому статусі умовив імператора Миколу II зректися престолу.
Депутат Державної Думи Російської імперії третього і четвертого скликань (1907-1917).
Один із засновників партії «Союз 17 жовтня» (1905).
Р. залишався непримиренним супротивником Г. Распутіна і тому викликав особливу ворожість з
боку імператриці та її наближених.
В останні дні перед революцією Р. Вживав усіх можливих заходів для запобігання як Лютневої,
так і Жовтневої революцій. На початку першої вмовляв царя нарешті дати країні Конституцію.
Пізніше безрезультатно просив останнього в інтересах монархії створити уряд «народної довіри».
Після перемоги більшовиків під погрозою арешту виїхав на Дон, де брав участь в «Крижаному
поході» генерала Л. Корнілова.
Пізніше емігрував до Королівства сербів, хорватів і словенців (1920).
За кордоном жив у бідності. Зазнав безпідставних цькувань з боку представників монархічних
кіл Російської імперії – доходило навіть до жорстоких побиттів.
Бажаючи нарешті розставити крапки над «і», наш земляк відправився до уповноваженого з
справ російських біженців п. Палеолога.
На запитання, чим пояснюється така лінія поводження, той відповів коротко: «Я творю волю того,
хто мене послав». Довелося йти туди і генерал Врангель прояснив усе остаточно:
«Нам потрібно було вказати на кого-небудь як на винуватця революції, і ми
обрали вас».
Перу Р. належать мемуари «Крах імперії» (1929).
Працюючи в Санкт-Петербурзі, не забував про Катеринослав, жертвуючи на міські благодійні
справи солідні суми.
Серед друзів та близьких знайомих Р. – Микола II, П. Столипін, Г. Львов, великий князь Михайло
Олександрович, В. Шульгін, С. Шереметьєв, М. Путятін, Д. Шипов, М. Стахович,
Ф. Керенський, О. Гучков, Л. Корнілов, А. Денікін та ін.
***
ДУМУ ТРЕБА БУЛО ЗБЕРЕГТИ
, з політичного кредо М. Родзянка
Думу треба було берегти, хоча б як фетиш влади, який все ж зіграв свою роль у важку хвилину.
СТАНОВИЩЕ СЕРЙОЗНЕ, з телеграми М. Родзянка імператорові Миколі II від 26 лютого 1917
р.
Становище серйозне. У столиці анархія. Виробництво паралізоване... Зростає суспільне
невдоволення.
Необхідно негайно доручити особі, яка користується довірою країни, створити новий уряд.
ПОВНА НЕДОВІРА ЧИННІЙ ВЛАДІ, з телеграми М. Родзянка командуючому Північним
фронтом генералу М. Рузькому від 27 лютого 1917 р.
Хвилювання... набирають стихійних й загрозливих масштабів. Основи їх – брак печеного хліба й
слабкий підвіз борошна, що вселяє паніку: але головним чином – повна недовіра владі, нездатній
вивести країну з тяжкого становища...
Заводи... зупиняються за браком палива й сирого матеріалу, ...і голодна, безробітна юрба вступає
на шлях анархії, стихійної й нестримної. Залізничне сполучення по всій Росії в повному розладі.
На півдні з 63 доменних печей працюють тільки 28... На Уралі з 92 доменних печей зупинилися
44...
Урядова влада перебуває в повному паралічі й зовсім безпомічна відновити порушений порядок.
Росії загрожує приниження й ганьба, тому що війна за таких умов не може бути переможно
завершена. Вважаю єдиним і необхідним виходом з становища, яке виникло, невідкладне визнання
особи, котрій може вірити вся країна, і котрій буде доручено створити уряд, який користується
довірою всього населення...
Іншого виходу на світлий шлях немає, і я клопочуся перед вашим високопревосходительством
підтримати це моє переконання перед Його величністю, аби запобігти можливій катастрофі.
НЕ ВИКЛЮЧАЮ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ, з телефонної розмови М. Родзянка з генералом
М. Рузьким 3 березня 1917 р.
Надзвичайно важливо, щоб маніфест про зречення й передачу влади вел. кн. Михайлу
Олександровичу не був опублікований доти, доки я не повідомлю вам про це... Не виключена
громадянська війна. З регентством великого князя й воцарінням спадкоємця цесаревича, може
бути, примирилися б, проте воцаріння його як імператора абсолютно неприйнятно.
…Проголошення імператором вел. кн. Михайла Олександровича піділлє масла у вогонь, і
почнеться нещадне винищення всього, що можна винищити. Ми втратимо й випустимо з рук
усяку владу, і втихомирити народні хвилювання не буде кому.
ПАРЛАМЕНТ ТРЕБА БУЛО ЗБЕРЕГТИ, зі спогадів М. Родзянка
Безумовно, Державній Думі можна було б відмовитися від того, щоб очолити революції, однак не
можна забувати про повну відсутність влади й того, що при самоусуненні Думи відразу наступила
б повна анархія й батьківщина загинула б негайно...
Думу треба було берегти, хоча б як фетиш влади, який все ж зіграв свою роль у важку хвилину.
ЄДИНА ГАРАНТІЯ, ЩО Я ПОМРУ РАЗОМ З ВАМИ, з інтернет-ресурсу bookz.ru
Перед престолом Родзянко незмінно виявлявся самотнім, тому що крім нього
майже ніхто не зважувався говорити тих правдивих і сміливих слів, які тоді
озлобляли Імператора і які Микола II згадав занадто пізно. Вже після зречення
він сказав генералові Рузькому: «Тільки Родзянко говорив мені чисту правду».
Таким же самотнім виявився Р. і відразу після перевороту: як раніше за царя він не вмів і не
хотів лестити престолу, так і з приходом влади народу він не міг потурати юрбі демагогією.
Родзянко довелося підібрати владу, що випала зі слабких царських рук, проте він ні на хвилину не
думав її узурпувати.
Член Думи й перший комендант Таврійського палацу Б. Енгельгард в листі після смерті
Родзянко згадує перші дні революції ще до зречення Миколи II:
«У кабінеті голови Думи зібрався весь тимчасовий комітет. На належному голові місці
за довгим зеленим столом сидить Михайло Володимирович Родзянко, і на його, завжди
впевненому, обличчі видні сумніви й тривога. Члени тимчасового комітету в один голос
наполягають на тому, аби він взяв владу до своїх рук. Йому говорять, що цього «від нього
чекає країна, що це його обов’язок і від нього він не має права ухилятися».
«Що ви мені пропонуєте, добродії? – відповідає Родзянко. – Взяти владу до своїх рук –
це прямий революційний акт. Хіба я можу на це піти».
…Передбачаючи неминучий крах тимчасового уряду, він вважав потрібним зберегти
ідею Думи (про що не раз говорив), сподіваючись, що вона може ще стати в пригоді.
Пізніше, у денікінські дні, він намагався воскресити цю ідею й скликати Думу в Катеринодарі,
проте його не підтримали й не захотіли слухати.
…Коли брат царя великий князь Михайло Олександрович, перед тим, як підписати зречення,
запитав Родзянка, чи може той гарантувати йому безпеку у випадку, якщо він вступить на
престол, – Родзянко відповів: »Єдине, що я вам можу гарантувати, – це вмерти разом з вами».
…Прийшов більшовицький переворот. І на стінах Петрограда серед розмаїття червоних
плакатів можна було прочитати оголошення, яким переможці обіцяли п’ятсот тисяч тому,
хто живим чи мертвим доставить до Смольного колишнього голову Думи Михайла Родзянка.
РЕВОЛЮЦІЯ НЕМИНУЧА, з розвідки І. Архипова «Спікер Його величності»
У передреволюційній Росії Родзянко був найпопулярнішою «неофіціозною» політичною фігурою
загальнонаціонального масштабу. І вже незабаром здобув репутацію людини, яка «говорить
правду царям». Особливо яскраво проявлялося це в боротьбі з «темним впливом» Григорія
Распутіна. Родзянко невтомно «розкривав очі» Миколі II на небезпеку для авторитету верховної
влади будь-яких чуток про Распутіна, наполягав на неприпустимості перебування «шкідливого
псевдовчителя» в «інтимній обстановці» при дворі. Государ говорив: «Я вам вірю», визнавав, що
«почуває щирість і вірить Думі», проте реальних заходів щодо видалення Распутіна не приймав,
навпаки, імператриця налаштовувала проти Родзянка государя й міністрів.
У свою чергу, Родзянко, не позбавлений такої не підходящої для серйозного політика риси, як
наївність, щораз вірив обіцянкам Миколи II.
…Коли 3 вересня 1915 року раптово було оголошено про припинення роботи Думи, Родзянко
приклав значних зусиль, аби уникнути бурхливої реакції опозиції й не спровокувати розгону
парламенту.
…Негативно ставився Родзянко й до планів «палацових переворотів», які обговорювалися у
середовищі політичної й військової еліти наприкінці 1916-го – початку 1917 року. Так, приймаючи
в себе на квартирі генерала О. М. Кримова, котрий вважався одним з головних «змовників»,
обурювався: «Ви не враховуєте, що буде після зречення царя. Я ніколи не піду на переворот. Я
присягав. Прошу вас у моєму будинку про це не говорити. Якщо армія може домогтися зречення –
нехай вона це робить через своїх начальників, а я до останньої хвилини буду діяти
переконаннями, а не насильством».
…Останній шанс переконати Миколу II Родзянко мав 10 лютого 1917 року. Завершуючи доповідь,
голова Думи дивно точно спрогнозував, що через три тижні станеться революція й «анархія, якої
ніхто не удержить»: «Не можна так жартувати з народним самолюбством, з народною волею, з
народною самосвідомістю».
На репліку ж государя:
– Бог дасть! – Родзянко безнадійно відзначив:
– Бог нічого не дасть, ви й ваш уряд усе зіпсували, революція неминуча.
НАМ ГОЛОВОЮ ВИБРАЛИ ПУЗО, епіграма В. Пуришкевича
Родзянко Думе не обуза,
Но, откровенно говоря,
Нам головой избрали пузо –
Эмблему силы «октября».
Document Outline
YANDEX_33
Последние комментарии
18 часов 47 минут назад
19 часов 22 минут назад
20 часов 15 минут назад
20 часов 20 минут назад
20 часов 31 минут назад
20 часов 44 минут назад