Комар Антон [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
КОМАР Антон Пантелеймонович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Фізик. Здійснив запуск першого на теренах СРСР бетатрона (1946). Перший завідувач
лабораторії фізики високих енергій в Інституті ядерної фізики (1963).
З селянської родини.
Народився 17 (30) січня 1904 р. в с. Березні Сквирського повіту Київської губернії
Російської імперії (нині – Володарський район Київської області України).
Помер 14 березня 1985 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Навчався в Білоцерківській гімназії, яку більшовики реформували в трудову школу (1917-1920), закінчив механічний факультет Київського політехнічного інституту (1924-1930).
Працював сторожем, препаратором фізичного кабінету Білоцерківського механічного
технікуму (1920-1924), науковим співробітником Ленінградського фізико-технічного
інституту (1930-1933), Уральського фізико-технічного інституту (1933-1948), ленінградського Фізичного інституту академії наук СРСР (1948-1950), директором
ленінградського Фізичного інституту академії наук СРСР (1950-1957), викладачем
Ленінградського політехнічного інституту (1951-1969).
Академік академії наук УРСР (1948).
Лауреат Державної премії СРСР (1951).
Спеціалізувався з проблем ядерної фізики, методики і техніки ядерних експериментів, фізичної електроніки, фізики і техніки прискорювачів, фізики металів і феритів, фотоядерних реакцій.
Відкрив явище зміни знаку постійної Хола; виконав цикл досліджень з вивчення
гальваномагнітних і електричних властивостей впорядкованих сплавів; брав участь у
створенні електронних прискорювачів; розвинув методи електронної та іонної
мікроскопії на рівні атомних розмірів.
Доробки нашого земляка з фотоядерних реакцій стали внеском в розуміння механізму
взаємодії гамма-квантів з ядрами.
Всього К. залишив понад 140 наукових праць.
Серед друзів та близьких знайомих М. – С. Круглов, А. Приходько, В. Векслер, Л.
Русінов, Е. Берлович, М. Стабников, Б. Бочагов, І. Лопатін, Д. Камінкер, М. Буйнов, С.
Ритов, М. Абросимов, Є. Стеханов, С. Ніколаєв, М. Буйнов, Д. Алхазов та ін.
***
БЕЗ ІСТЕРИКИ
, з життєвого кредо А. Комара
Головне у житті – без істерики.
ВИСТАЧАЛО НА ВСЕ, з статті О. Воробйова «Основні ціхи в історії Відділу фізики
високих енергій»
Усе життя Антона Пантелеймоновича було пов’язане з розвитком фізики. Він був одним з
ініціаторів будівництва ядерного наукового центру в місті Гатчина, де очолив
лабораторію фізики високих енергій (ЛФВЕ). За його керівництва була розроблена перша
програма досліджень на синхроциклотроні з енергією 1 ГЕВ. Тяжка хвороба змусила 1976
року залишити керівництво лабораторією, проте він продовжував брати участь в її
науковому житті, залишаючись старшим науковим співробітником.
Піонерні наукові праці Антона Пантелеймоновича стосуються фізики металів. У
Ленінграді, а пізніше на Уралі, ним виконаний великий цикл досліджень з вивчення
властивостей упорядкованих сплавів і фазових перетворень в чистих металах і сплавах.
У Свердловську в 1946 р. А. П. Комар разом із співробітниками здійснив запуск першого
в СРСР бетатрона. У кінці 40-х років разом з В. Й. Векслером брав активну участь в
створенні електронних прискорювачів.
Лабораторія рентгенівських і гамма-променів, організована ним, стала однією з ведучих в
країні з вивчення фотоядерних реакцій. І, звичайно, ім’я А. П. Комара назавжди пов’язане
з першими науковими роботами на Гатчинському синхроциклотроні.
Антон Пантелеймонович встигав займатися і викладацькою діяльністю. Під його
керівництвом захищено понад 20 кандидатських і докторських дисертацій.
Його на все вистачало: окрім української і російської мов, він говорив англійською і
вільно читав літературу німецькою і французькою.
ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ СИНХРОЦИКЛОТРОН, з кореспонденції «Ентузіазм і
молодість» на hepd.pnpi.spb.ru
У середині п’ятдесятих років минулого століття ленінградський Фізтех мав дві невеликі
лабораторії, котрі орієнтували свою діяльність на експериментальні дослідження за
допомогою прискорювачів частинок. Це – циклотронна лабораторія, очолювана Д. Г.
Алхазовим, і лабораторія рентгенівських та гамма-променів, керована А.П. Комаром.
Лабораторії мали в своєму розпорядженні вельми скромну матеріальну базу – циклотрон
для прискорення важких
Последние комментарии
17 часов 17 минут назад
17 часов 34 минут назад
17 часов 46 минут назад
17 часов 52 минут назад
20 часов 23 минут назад
20 часов 27 минут назад