Клюшников Иван [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
КЛЮШНИКОВ Іван Петрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Письменник. Криптонім – -Ө-.
З поміщицької родини.
Народився 2 (14) грудня 1811 р. на х. Криничках Сумського повіту Слобідсько-Української
губернії Російської імперії (нині – Тростянецький район Сумської області України).
Помер 16 (28) лютого 1895 р. на х. Криничках Сумського повіту Слобідсько-Української губернії
Російської імперії (нині – Тростянецький район Сумської області України). Похований на
сільському цвинтарі.
Навчався в Московських губернській гімназії (1825-1828), університеті (1828-1832).
Працював приватним вчителем, викладачем Московського дворянського інституту (1838-1839).
Друкувався в журналах «Вітчизняні нотатки», «Телескоп», «Московський спостерігач»,
«Сучасник», «Російський вісник».
Як літератор дебютував в журналі «Московський спостерігач» віршем «Мідний вершник.
Усвідомлення Росії біля пам’ятника Петру Великому» (1838).
Потім настала черга віршів «Я тебе не кохаю», «Я вже давно за сльози захопленості» (обидва –
1838), «Їй», «Нічні роздуми», «Коли горя злодійським запалом», «Претензія», «Пісня» (усі –
1840), «Вечір», «Nova ars poetica» (обидва – 1880).
Перу нашого земляка належать поезії «Огляд всесвітньої історії», «Нічна молитва», «Життя»,
«Мій геній», «Беатріче», «Ранковий дзвін».
К. – також автор повість оповідання «Привид першого чоловіка, або Одружена вдовиця» (1841),
«Любовна казка» (1849).
Лірика К. носить переважно філософський-романтичний характер.
Вірші «Уранішній дзвін» і «На смерть дівчата» Л. Лангер поклав на музику.
Особисте життя нашого земляка, зважаючи на його характер іпохондрика, не було простим. Не раз
він мав психічні розлади, розсварювався з друзями. Під час одного, як він сам це називав
«схиблення», К. залишає російську столицю і їде в Україну, де й живе впродовж сорока років, тільки зрідка залишаючи родинний маєток. Про цей період невідомо майже нічого.
Життю К. присвятив свої книги Є. Ткаченко: «Серце проситься кохати. Поезія. Проза. Листи»
(1993), «Іван Клюшников: доля і творчість» (1995).
Серед друзів та близьких знайомих К. – І. Тургенєв, О. Бодянський, К. Аксаков, Ю. Самарін, Т.
Грановський, Я. Невєров, В. Красов, Я. Полонський, В. Боткін, М. Станкевич, І. Панаєв, М.
Катков, К. Леонтьєв, М. Бакунін, В. Бєлінський та ін.
***
САМ СЕБЕ НЕ РОЗУМІЮ,
з життєвого кредо І. Клюшникова
Я себе розумію якось дивно, і чим більше тлумачу, тим більше затемняю свої переконання.
ЗАКРИЛИСЯ ОЧІ, з вірша І. Клюшникова «На смерть дівчини»
Закрылись прекрасные очи,
Поблекли ланиты ее,
И сумраком вечныя ночи
Покрылось младое чело.
Ты счастья земного не знала,
Одним ожиданьем жила,
Любила – любя, ты страдала,
Страдая – в могилу сошла.
Я РОЗУМІЮ, з вірша І. Клюшникова «Їй»
Я понимаю взор твой страстный,
Я знаю смысл твоих речей:
Я вижу всё... Но, друг прекрасный,
Я не прошу любви твоей!
Тоску души моей холодной
Она не в силах исцелить:
Я не могу любить свободно,
Я не могу, как ты, любить.
...............................................
Непостижимой, тайной силой
Она везде, всегда со мной –
И на груди твоей, друг милый,
Я стал бы думать о другой!
ЗБЛИЗЬКА ПОНЮХАТИ ХМАРУ, вірш І. Клюшникова «Претензії»
Наш век чудак – и совершенства
У нас престранный идеал:
Мы даром не хотим блаженства,
Мы все страдаем наповал.
У всякого свое страданье,
У всякого в душе разлад;
Тот страждет желчью от маранья,
Тот сам марает невпопад.
Тот от занятий, тот от скуки,
А в том сомненья завелись.
Тому не поддались науки,
Тому красотки не дались.
Тот всем хорош, да денег мало,
Тот с деньгами, да без зубов;
И все хотят, во что б ни стало,
Вблизи понюхать облаков.
ДО МАСОНІВ НЕ НАЛЕЖУ, письмове пояснення-зобов’язання І. Клюшникова
Я, підписаний нижче, цим оголошую, що я ні до якої масонської ложі і ні до якого таємного
товариства ні усередині імперії, ні поза нею не належу і зобов’язуюся надалі до них не належати і
ніяких стосунків з ними не мати.
1828 року, жовтня 4 дня.
ГІРКО ПЛАКАВ ЦІЛИЙ ВЕЧІР, з листа Т. Грановського М. Станкевичу
Клюшников
Последние комментарии
16 часов 46 минут назад
16 часов 46 минут назад
16 часов 54 минут назад
17 часов 3 минут назад
18 часов 1 минута назад
18 часов 19 минут назад