Макаренко Антон [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
МАКАРЕНКО Антон Семенович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Письменник, педагог. Псевдонім – Андрій Гальченко. Фундатор масового перевиховання дітей-
правопорушників.
З робітничої родини. Батько, Макаренко С., – маляр.
Народився 1 (13) березня 1888 р. в с. Білопіллі Сумського повіту Харківської губернії Російської
імперії (нині – районний центр Сумської області України).
Помер 1 квітня 1939 р. у вагоні приміського потягу неподалік м. Москви СРСР (нині – столиця
РФ). Похований на московському Новодівочому цвинтарі.
Закінчив Кременчуцьке міське училище (1904) педагогічні курси при ньому (1905), Полтавський
вчительський інститут (1917).
Був учителем низки залізничних училищ (1905–1914), служив у армії (1916-1917), інспектором
Вищого початкового училища в м. Крюків Посад Кременчуцького повіту (1918-1919), завідуючим
Полтавським міським початковим училищем (1919-1920), керівником Полтавської трудової
колонії для неповнолітніх правопорушників (1920-1927), Харківської трудової дитячої комуни
(1927-1937).
Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора.
Друкувався в газеті «Голос праці», журналі «Новими стежками».
Як літератор дебютував оповіданням «Безглуздий день» (1914).
Потім настала черга наступних доробків: «Криза сучасної педагогіки» (1917), «Марш 30 року»
(1932), «Педагогічна поема» (1933-1935), «Книга для батьків» (1937), «Честь» (1937-1938),
«Прапори на вежах» (1938).
Залишив по собі спогади «Максим Горький в моєму житті».
По смерті нашого земляка вийшло семитомне зібрання його творів (1959-1560).
Зважаючи на обстановку в країні, педагог-новатор не міг не мати проблем з владою. Дійшло до
того, що Народний комісаріат освіти України офіційно оголосив його систему виховання
«нерадянською» (1928). На знак протесту (тоді це ще було можливим!) М. пішов з роботи.
Іншого разу у політичному доносі нашого земляка звинуватили не більше й не менше, як у
підтримці українських опортуністів і критиці Й. Сталіна (1935). Тільки завдяки тому, що
масштабні репресії тільки-но задумувалися, письменнику вдалося відкараскатися від партійних
бонз, котрі проводили перевірку.
В Україні засновано медаль М. (1958).
Його ім’я носять професійно-педагогічний коледж у м. Київ та вулиця в Москві.
В росії знято документальний фільм «Сімейна таємниця Антона Макаренка» (2005).
З нагоди 120-річчя М. у м. Кременчук (Полтавська обл.) капітально відремонтували його
меморіальний музей (2008 ).
Серед друзів та близьких знайомих М. – М. Горький, В. Терський, А. Луначарський, Ф.
Дзержинський та ін.
***
ПРИСУТНІСТЬ НЕ ОБОВ’ЯЗКОВА, з професійного кредо А. Макаренка
Виховання відбувається завжди, навіть тоді, коли вас немає удома.
СПРОБУЙ БЕЗ ГРОШЕЙ, з повісті А. Макаренка «Прапори на вежах»
На площі стоїть кілька ларьків, споруджених ще на початку непу. Збоку – пошта, на її дверях –
жовта яскрава вивіска. Біля пошти нудьгують дві провінційні шкапи, запряжені в кривий екіпаж-
лінійку.
Далі розташувався Ваня Гальченко, хлопчик років дванадцяти. Він сумує біля своєї підставки для
чищення чобіт.
Через палісадник, описуючи швидку, енергійну криву, картинно заклавши руки в кишені піджака, випускаючи з рота дим цигарки, йде молодик, прямуючи до Вані. Наблизившись, він підсмикує
новеньку холошу, ставить ногу і запитує, не розтискаючи зубів:
– Жовта є?
Ваня лякається, піднімає очі і смутно відповідає:
– Жовта? Немає жовтої.
Молодик ображено знімає ногу з підставки, знову закладає руки в кишені, презирливо жує
цигарку.
– Немає? А чого ти тут сидиш?
Ваня розводить щітками:
– Так чорна є...
Молодик гнівно штовхає носком черевика підставку і вимовляє скрипучим голосом:
– Тільки голову морочиш! Чорна є! Ти маєш право чистити?
Ваня схиляється над підставкою і швидко складає своє майно. Проте в цей момент бачить за
спиною молодика нове обличчя. Це юнак років шістнадцяти, худий і довгий. У нього
насмішкувато-єхидний великий рот і веселі очі. Костюм старенький, але все-таки костюм, тільки
сорочки під піджаком немає, і тому піджак застебнутий на всі ґудзики і комір піднятий. На голові
– картата світла кепка.
– Синьйор, поступіться чергою, я згодний на чорну...
Молодик не звертає уваги на появу нового обличчя і продовжує з
Последние комментарии
1 день 22 часов назад
1 день 23 часов назад
1 день 23 часов назад
1 день 23 часов назад
2 дней 1 час назад
2 дней 2 часов назад