Європейська література і латинське середньовіччя [Ернст Роберт Курціус] (pdf) читать постранично

ЄВРОПЕЙСЬКА
ЛІТЕРАТУРА
І
ЛАТИНСЬКЕ
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

ERNST ROBERT CURTIUS

EUROPAISCHE L ITERATUR UND
LATEINISCHES MITTELALTER

ELFTE AUFLAGE
FRANCКE VERLAG TUBINGEN
UNDBASEL

ЕРНС Т РОБЕР Т КУРЦІУС

ЄВРОПЕЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА І
ЛАТИНСЬКЕ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Переклав з німецької

І Анатолій Онишк о І

ЛІТОПИС
ЛЬВІВ, 2007

УДК 82' 04.09(4)
ББК 83.3(0)42
к 93

Ернст Роберт Курціус. Європейська література і латинське середньовіччя І Пере­

клав з нім. Анатолій Онишко. - Львів: Літопис, 2007. - 752 с.

Книга відомого німецького історика літератури та есеїста Ернста Роберта Курці­
уса ( 1 886- 1 956) "Європейська література і латинське середньовіччя" належить до
тих унікальних видань, які незалежно від модних віянь та появи нових напрямків у
гуманістичних науках незмінно залишалися невичерпним джерелом цитування для
різних поколінь літературознавців, мистецтвознавців, культурологів і філософів.
Усеохопне дослідження Курціуса заслужено здобуло визнання класичної енцикло­
педії середньовіччя, без якої не може обійтися жоден науковець, викладач і студент.
Для всіх, хто прагне глибше пізнати одну з найвеличніших епох європейської
культури.

"Літопис " щиро дякує Богдані Крисі, Андрієві Содоморі
за допомогу в п ід готовці книжки

Це видання здійснено за фінансової та експертної підтримки
Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної програми
з Центром розвитку видавничої справи Інституту відкритого суспільства - Будапешт
Sponsored Ьу the Intemational Renaissance Foundation in the fiames of joint program with the Center for
Publishing Development of the Open Society Institute - Budapest

EUROPAISCHE LIТERATUR
UND LATEINISCHES MIТTELALTER
von

ERNST ROBERT CURTIUS

ISBN 966-7007-69-6

©
©
©
©

1993 А. Francke Verlag Tiibingen und Basel
Літопис, 200 7
Анатолій Онишко, український переклад, 2005
Романа Романишин і Андрій Лесів, проект
обкладинки, 200 7

Густаву ГРЕБЕРОВІ
( 1 844-1 9 1 1 )
та Абі ВАРБУР ГОВІ
( 1 866- 1 929)
INMEMORIAM

ПРОВ ЩНІ ПРИНЦИПИ
1 . Віддавна люди винаходили мудрі речі, від яких слід набиратися розуму.
Геродот, Твори, І, 8.

2. Діла батьків непроминальні.
Полібій, XV, 4, 1 1.

З . . . і не може задум ні започаткувати щось, ані явити світові, якщо спершу не
зануритися в незмірні глибини літератури.
Пет роній, 1 18.

4. Не доручай іншому справи, яку хочеш побачити завершеною.
Прислів'я

5. Мабуть, швидко пересвідчуєшся, що не існує жодного патріотичного мис­

тецтва й патріотичної науки. Як і все добре, вони належать цілому світові й
можуть розвиватися лише через загальну, вільну і спільну взаємодію всіх
сущих із постійним озиранням на те, що нам дісталося у спадок від минуло­
го і що нам про нього відомо.
Гете, Побіжний огляд мистецтва в Німеччині ( 180 1) .
6 . Часи занепаду й загибелі також мають священне право на наше співчуття.
Якоб Буркгардт, Твори, XIV, 57.

7. Цілеспрямованому пошукові, всебічному охопленню предмета передує ми­

мовільне відчуття, незначні спроби. Відтак, стрибкоподібно долаючи простір,
шукач поспішає до мети - наче, ще не пізнавши природи й частин цілого,
він може охопити його за допомогою схеми невизрілих уявлень про подібні
предмети. За необачною думкою з 'являється усвідомлення, що він поми­
лився, й тільки поволі визріває рішення підходити до предмета ближче ма­
лими й найменшими кроками, розглядати частини й частинки та не заспоко­
юватися, аж поки не буде певності, що його можна сприймати лише так, а не
шакше.
Гребер, Нарис романської філології (1888), І, З.

8 . Рівноцінне поєднання мікроскопії та макроскопії вибудовує ідеал наукової
пращ.
Гуrо Шухгардт, 19 15.

9. Бажано б не надто послуговуватися методиками. Насправді ж стається так,
що коли хочеш звільнити читача від докладних подробиць, то залишаються
лише туманні загальники й зовсім зникає доказовість.
Антуан Мейє, Нариси з історії латинської мови ( 1928).

1 0. Наукова книжка має стосуватися науки, та водночас їй слід залишатися
книжкою.
Хосе Ортеrа-і-tассет, Твори (1932), 963 .

ПЕРЕДМО ВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ
Коли я видавав цю книжку, то на відгуки не розраховував. Я поклав собі
триматися віддалік актуальних наукових, літературних чи філософських течій.
І що вона таки здобула увагу і прихильність, було для мене приємною несподі­
ванкою.
Моя книжка постала не з суто наукових міркувань, а з турботи про збере­
ження західної культури. Тобто це була спроба новими методами висвітлити
цілісність традиції у просторі й часі. В інтелектуальному хаосі сучасності ста­
ло не лише необхідним, а й можливим продемонструвати таку єдність. А досяг­
ти цього можна лише на основі якогось загального погляду. Якраз його забезпе­
чує латинська культура. Латина була мовою освіти тринадцяти сторіч, що про­
лягли між Верrілієм і Данте. Без цього латинського тла неможливо збагнути
народномовні літератури середньовіччя. Дехто з моїх критиків закидав мені,
що під такий розгляд не підпадають важливі явища середньовічної літератури
(наприклад,