Олександр Шумський. Життя, доля, невідомі документи [Юрий Иванович Шаповал] (pdf) читать постранично

Юрій Шаповал

Олександр Шумський.
Життя, доля, невідомі документи

Київ–Львів
“Україна модерна”
“Українські пропілеї”
2017

УДК 94(477)(092)Шумський
Ш24

«Україна. Європа: 1921–1939»
Редакційна рада:
Роман Висоцький, Марк фон Гаґен, Ігор Галагіда, Оля Гнатюк,
Ярослав Грицак (голова), Андреа Ґраціозі, Олександр Зайцев,
Сергій Плохій, Віктор Рибчук, Франк Сисин, Юрій Шаповал
Науковий редактор Ігор Гирич
Серія виходить за фінансової підтримки Віктора Рибчука
Шаповал, Юрій
Ш24 Олександр Шумський. Життя, доля, невідомі документи : дослідження, архівні матеріали. — Київ–Львів: Україна модерна, Укр. пропілеї, 2017. — 742 с.
Це перша книжка, присвячена життю, діяльності і трагічний долі Олександра Шумського (1890–1946). Колишній соціаліст-революціонер, згодом лідер партії «боротьбістів», а потім член більшовицької партії, народний комісар освіти у 1919 та в 1924–1927
роках, він залишався українським патріотом, часто йшов «проти течії» офіційної політики. Недаремно комуністичний режим доволі рано зробив з нього, за визначенням
сучасника, «нелюдину»: спочатку прирік О. Шумського на десятирічне заслання, а потім жорстоко вбив. Видання містить унікальні документи комуністичної спецслужби, а
також інші архівні ніколи не друковані джерела.
Книга розрахована на широке коло читачів.

Літературний редактор Віталій Пономарьов
Відповідальний за випуск Юрій Буряк

ISBN 978-617-7407-10-1

© Юрій Шаповал, 2017
© Ярослав Грицак, передмова, 2017
© Сергій Ковика-Алієв, худ. оформ., 2017
© Журнал «Україна модерна»,
видавництво «Українські пропілеї», 2017

«Україна. Європа: 1921–1939»

Журнал «Україна модерна» започатковує нову видавничу серію «Україна.
Європа: 1921–1939». Проект є громадською ініціативою дослідників і добродійників. Його метою є наукове видання невідомих і маловідомих документів,
що зберігаються в Україні та за кордоном.
Цей проект виник із кількох міркувань. Передовсім ішлося про оприлюднення документів, які дозволяють по-новому подивитися на місце України в
Європі. По-друге, ініціатори проекту вважають необхідним протиставитися тим
маніпуляціям і відвертим фальсифікаціям, яким піддається найновіша історія
України в добу гібридної війни та «пост-правди». Публікація документальних
збірок має на меті запропонувати здорову альтернативу у вигляді «повернення до джерел».
Іншою, і не менш важливою, причиною є потреба усвідомлення ролі геополітичного контексту у становленні сучасної України. В українській історичній
науці вже вказувалося, що українська модерна нація народилась у вогні Першої світової війни та революції, яка послідувала за нею. Найновіші дослідження посилюють цей висновок: Україна не просто постала з воєнного і революційного насильства — українське питання стояло в центрі двох світових воєн
і проектів світової комуністичної революції чи Тисячолітнього Третього Райху.
Через багаті природні та людські ресурси України та її ключове геополітичне
становище той, хто вправніше розігрував українську карту, мав кращі шанси
встановити свою геґемонію на європейському континенті, а з огляду на роль
Європи в тодішній геополітиці — і в усьому світі.
Логічно цей проект мав би включати весь часовий проміжок з 1914 по 1945
роки. Ми, однак, свідомо робимо наголос на міжвоєнному періоді. Це викликано, по-перше, тим, що міжвоєнні роки висвітлені набагато гірше, ніж Перша і
Друга світові війни, а тому вони заслуговують на особливу увагу. Після поразки
українських Визвольних змагань 1917–1920 років українці стали найбільшим
недержавним народом в Європі, і нерозв’язаність українського питання відкривала великі можливості для всіх зацікавлених у ревізії Версальської системи, передовсім для СРСР та Німеччини.
По-друге, виокремлюючи 1921–1939 роки, ми хочемо підкреслити, що
геополітичне протистояння навколо України не припинялося й у формально

3

Передмова
мирні роки. Насправді це були десятиліття, коли війна продовжувалась, але
іншими методами. Найпереконливішим і трагічним підтвердженням цього
став Голодомор, кількість жертв якого перевищила втрати під час Першої світової війни та може бути порівнювана лише з демографічною катастрофою
Другої світової війни. Але генезу і перебіг Великого Голоду не можна зрозуміти лише в українському контексті, або навіть коли розширити його до
російсько-українських взаємин — єдиним адекватним контекстом є загальноєвропейський.
Зосереджуючись на 1921–1939 роках, ми неминуче робитимемо екскурси в історію перед 1921 і після 1939 років. У нашому розумінні й обидві
світові війни, і міжвоєнна доба тісно пов’язані між собою — до тієї міри, що
маємо всі підстави, вслід за найбільш прозірливими істориками, об’єднати
всі ці періоди під однією спільною назвою «Тридцятилітня війна ХХ століття». Ба більше: оскільки українська нація зародилась у воєнному і революційному насильстві, її «родова травма» неминуче